Чё, народ! Как дела? Сегодня я вам расскажу историю, как я купил гашиш и стал диванным боксером. Ну, сядьте поудобнее и начнём.
В общем, дело было так. Я решил пойти в погоню за новыми ощущениями и расслабиться после тяжёлой недели. Никаких закладок и шил, я не юзал, поэтому для меня это было новым опытом. Решил я поискать чего-нибудь интересного и наткнулся на объявление о вписке, которая обещала быть офигенной.
Заказал билет на вписку, а сам был напряжён как струна. День Х настал и я поплёлся на эту дикую шушурму.
Пришел я туда и тут же заметил толпу подозрительно покачивающихся ребят. Уже на входе ко мне подкатил чёрный делец и предложил закладки, мол, цена хорошая, качество отличное. Естественно, я не мог пройти мимо такой сделки.
Набросился на шило, сунул его в карман, а сам решил осмотреться. Все здесь были настроены бодро, парни готовились к активной ночи.
Наконец-то я добрался до своего места и сел на диван. Вокруг меня была тусовка самых разных людей. Зажигался дымок и все стали байтить, как настоящие аферисты. Гудели колонки, а я просто размышлял о своей жизни. "Может, я стану диванным боксером?" - подумал я.
Видел я уже, как на ютубе столько видео, где парни рубятся на диванах. Почему бы и мне не попробовать?
И тут ко мне подошел мой новый знакомый - парень по имени Макс. Он боксер по профессии, но пришел на эту вписку развлечься. Разговорились мы и перешли на тему спорта.
«Ты знаешь, брат, я всегда мечтал стать боксером. Может, сейчас самое время начать?» - сказал я ему.
Макс посмотрел на меня и ухмыльнулся: «Чувак, ты серьезно? Ты же только что купил гашиш у чёрного дельца, а теперь решил стать боксером? Сначала сходи в зал, тренируйся, а потом думай о серьёзных вещах».
Мне стало обидно от его слов, но я все же послушал его совет. Оставив диван и гашиш, я отправился в зал, чтобы реализовать свою давнюю мечту.
Проведя в спортзале несколько месяцев, я стал замечать, что моё тело становится крепким и сильным. Макс, который стал моим тренером, поверил в меня и помогал мне развиваться.
В один прекрасный день я участвовал в первом своём бою и победил! Тогда я понял, что моя мечта стать боксером стала реальностью. Я ушел от наркотиков, забыв про гашиш и прочие дурные дела.
Теперь я тренируюсь каждый день, чтобы совершенствовать свои навыки. Жизнь изменилась к лучшему, я нашел новое призвание.
Подведем итоги, ребятки. Если вы байтите этот чёрный делец и юзаете гердос, то сделайте этот выбор для себя. Но я нашел свой путь и понял, что диванный боксер - это не про меня.
Будьте сильными и верьте в себя, друзья! Жизнь полна возможностей, а наркотики лишь отнимают у нас время и силы.
| Наркотики |
Диванный боксер |
| Гашиш |
Мечта стать боксером |
| Шило |
Спортзал |
| Вписка |
Первый бой |
| Гердос |
Тренировки |
| Юзать |
Совершенствовать навыки |
| Чёрный |
Делец |
| Байтить |
Искать своё призвание |
Всем мира и любви!
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |